ночівля
НОЧІ́ВЛЯ, і, ж.
Те саме, що нічлі́г.
– Товариші, час і про ночівлю подумати – сонце заходить! (С. Васильченко);
На ночівлю зупинились у похмурого румуна (О. Гончар);
Три літа пас вівці у полі, Коня на ночівлю водив (П. Дорошко);
Вчора вона ледве дошкутильгала до ночівлі (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)