нудний
НУДНИ́Й, а́, е́.
1. Який викликає почуття нудьги (одноманітністю, непривабливістю вигляду і т. ін.).
– Мені здалося, що я з нудної Горобцівки та просто потрапила в якесь зачароване царство!.. – хвалилася Ватя (І. Нечуй-Левицький);
[Сторож:] Та й нудна оця робота – сидіти в розправі цілісінький рік! (М. Кропивницький);
Кирило Федорович .. і дома дотримувався того самого нудного порядку, що і в себе в кабінеті (Д. Ткач);
// Набридливий, докучливий.
Другий [брат] лежить, .. закинувши руки під голову, мов порішивши вже з усіми нудними докучними думками навіки (Марко Вовчок);
Туман вологим язиком лизав сірий брук, лляв нудний холодний дощ (С. Чорнобривець);
// Який не викликає зацікавлення, інтересу.
По міських балах .. сільські забави видавались їй [Ядзі] нудні (Н. Кобринська);
Юзя знов мусить братись до нудної німецької книжки (Леся Українка);
Коло них [гімназисток] класна дама – монотонно, як у церкві, розповідає щось нецікаве й нудне (Ю. Смолич).
2. Сповнений нудьги, туги; безрадісний.
[Василь:] Як один вечір не побачусь з нею, то вже й ніч здається мені довгою та нудною (М. Кропивницький);
Життя у Вітровій Балці не таким уже нудним видалось (А. Головко);
// рідко. Сумний, зажурений.
Ждав-дожидався [чорнобривець], коли .. його чорноброва вийде до криниці .. і своїм срібним голосочком звеселить його нудне серце (Панас Мирний).
3. Який спричинює неприємне, болісне відчуття; млосний, неспокійний.
Нудна тривога, мов дерево з насіння, росла в Маланчиній душі .. Невже ніхто не посватає? (М. Коцюбинський);
– Сашко, невже забути можна Лубни, Пирятин, Бровари, Де темна ніч, нудна й тривожна, Ракети сіяла згори (А. Малишко);
// Тяжкий, болісний.
Бодай же кінець ваш був нудний та гіркий! (Номис).
4. Який викликає нудоту; нудотний.
– Зварила мені жінка тої локшини, солодке, нудне, з душі верне, а їм, нічого не вдієш (М. Коцюбинський);
Микита відкрив двері .. В горло вдарило нудним картопляним духом (Григорій Тютюнник);
// перен. Надмірно улесливий, неприродно люб'язний.
До природної звичайності української селянки в неї [Кайдашихи] пристало щось уже дуже солодке, але нудне (І. Нечуй-Левицький).
5. Який викликає відразу, антипатію; неприємний, антипатичний.
– Ох, знаю я усіх їх, знаю! Усі нуднії, усі обридлі... Коли б уже хутче поїхати..! (Марко Вовчок);
Постояльці [гітлерівські солдати] були люди нудні й брудні (Ю. Яновський);
Не осяває царське чоло жодна висока думка. Нудний і сірий останній з царів (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)