нудьгування
НУДЬГУВА́ННЯ, я, с.
Стан за знач. нудьгува́ти.
Він помчав до Варшави розважатись і відпочивати, передбачаючи добру нагороду за довге нудьгування (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)НУДЬГУВА́ННЯ, я, с.
Стан за знач. нудьгува́ти.
Він помчав до Варшави розважатись і відпочивати, передбачаючи добру нагороду за довге нудьгування (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)