нудьгування
НУДЬГУВА́ННЯ, я, с. Стан за знач. нудьгува́ти.
Він помчав до Варшави розважатись і відпочивати, передбачаючи добру нагороду за довге нудьгування (Тулуб, Людолови, II, 1957, 390).
Словник української мови (СУМ-11)НУДЬГУВА́ННЯ, я, с. Стан за знач. нудьгува́ти.
Він помчав до Варшави розважатись і відпочивати, передбачаючи добру нагороду за довге нудьгування (Тулуб, Людолови, II, 1957, 390).
Словник української мови (СУМ-11)