нудьгувати

НУДЬГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

1. Відчувати нудьгу (у 1, 2 знач.).

Якову немає роботи. Нудьгує Яків, зникає часом з двору (Панас Мирний);

Нудьгував цілий день і тепер нудьгую в своїй кімнаті, номері “Брістоля” (С. Васильченко);

– Клубу в селі нема, молодь нудьгує, а він [голова сільради] собі папери перечитує (Григорій Тютюнник).

2. за ким – чим, по кому – чому, без кого – чого і без дод. Перебувати в тривожно-очікувальному стані; непокоїтися, журитися.

– Що ж ти, Василино, не нудьгуєш за своєю Комарівкою? – спитав ласкаво панич (І. Нечуй-Левицький);

Олександра нудьгувала в службі. Думки її рвались поза обсяг щоденщини; вона бажала кращого, празникового життя (М. Коцюбинський);

Батальйон одержав нарешті пошту .. Сагайді не було нічого. Він, видно, нудьгує і не знаходить собі місця (О. Гончар);

Їм сниться: робота прийшла до рук, нудьгують обоє по ній (М. Шеремет);

[Шалімов:] Я бачу, ти тут не нудьгуєш без мене. Швидко знайшла собі кумира (І. Кочерга).

(1) Нудьгува́ти сві́том – те саме, що Ну́ди́ти / зану́ди́ти [бі́лим] сві́том (див. ну́ди́ти).

[Палажка:] Он нещасна Химка, теж по-модному захотіла жити, та тепер і нудьгує світом (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. нудьгувати — (не відчувати зацікавлення) надитися, р. скучати// нудьга взяла за серце.  Словник синонімів Полюги
2. нудьгувати — нудьгува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. нудьгувати — нудьга бере (взяла, заїла, з’їла) кого; нудьга взяла за серце кого; нудьгувати (нудити) світом; (дуже нудитися) пропадати з нудьги; нудити нудом. [Марина:] То танцюйте, коли вас нудьга бере, а роботи ніякої нема (Нечуй-Левицький, 9, 1967...  Словник фразеологічних синонімів
4. нудьгувати — НУДИТИСЯ; (за кіш, чим) журитися, жм. скучати.  Словник синонімів Караванського
5. нудьгувати — див. хандрити  Словник синонімів Вусика
6. нудьгувати — -ую, -уєш, недок. 1》 Відчувати нудьгу (у 1, 2 знач.). 2》 за ким – чим, по кому – чому, без кого – чого і без додатка. Перебувати в тривожно-очікувальному стані; непокоїтися, журитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. нудьгувати — ЗАСМУТИ́ТИСЯ (стати смутним, невеселим), ПОСМУТНІ́ТИ, ПОСМУТИ́ТИСЯ, ПОСМУТНІ́ШАТИ, ПОСУМНІ́ТИ, ПОСУМНІ́ШАТИ, ЗАЖУРИ́ТИСЯ, РОЗСУМУВА́ТИСЯ, ПОТЬМА́РИТИСЯ, ЗАПЕЧА́ЛИТИСЯ розм., ОПЕЧА́ЛИТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
8. нудьгувати — НУДЬГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Відчувати нудьгу (у 1, 2 знач.). Якову немає роботи. Нудьгує Яків, зникає часом з двору (Мирний, І, 1954, 232); Нудьгував цілий день і тепер нудьгую в своїй кімнаті, номері "Брістоля" (Вас., Незібр. тв.  Словник української мови в 11 томах
9. нудьгувати — Нудьгувати, -гую, -єш гл. = нудитися.  Словник української мови Грінченка