нукер
НУ́КЕ́Р, а, ч., іст.
Воїн з особистої варти князя, хана і т. ін. у деяких народів Сходу; дружинник.
Нукери галасували, щось пили безперервно, лаялися між собою (А. Хижняк).
Словник української мови (СУМ-20)НУ́КЕ́Р, а, ч., іст.
Воїн з особистої варти князя, хана і т. ін. у деяких народів Сходу; дружинник.
Нукери галасували, щось пили безперервно, лаялися між собою (А. Хижняк).
Словник української мови (СУМ-20)