нукер
ну́кер
-а, ч., іст.
Воїн з особистої варти князя, хана і т. ін. у деяких народів Сходу; дружинник.
Великий тлумачний словник сучасної української мовину́кер
-а, ч., іст.
Воїн з особистої варти князя, хана і т. ін. у деяких народів Сходу; дружинник.
Великий тлумачний словник сучасної української мови