нукер
ну́кер
-а, ч., іст.
Воїн з особистої варти князя, хана і т. ін. у деяких народів Сходу; дружинник.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нукер — ну́ке́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- нукер — НУ́КЕ́Р, а, ч., іст. Воїн з особистої варти князя, хана і т. ін. у деяких народів Сходу; дружинник. Нукери галасували, щось пили безперервно, лаялися між собою (А. Хижняк). Словник української мови у 20 томах
- нукер — НУ́КЕ́Р, а, ч., іст. Воїн з особистої варти князя, хана і т. ін. у деяких народів Сходу; дружинник. Нукери галасували, щось пили безперервно, лаялися між собою (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 388). Словник української мови в 11 томах