нукати
ну́кати
-аю, -аєш, недок., розм.
Казати "ну".
|| на кого. Підганяти, спонукати кого-небудь до чогось.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нукати — ну́кати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- нукати — НУ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Казати, кричати, гукати “ну”. Не запріг, що нукаєш (Номис); Говорив, говорив [Василь]... зразу голосно, плавно, а далі затинаючись, тихше. – Ну? – нукав учитель (Панас Мирний); // на кого. Словник української мови у 20 томах
- нукати — ПІДГАНЯ́ТИ (ПІДГОНИТИ) (примушувати або допомагати швидше йти, їхати), ПОГАНЯ́ТИ, ГНА́ТИ, НАГАНЯ́ТИ (НАГО́НИТИ) розм., НУ́КАТИ розм., ПРИНУ́КУВАТИ розм., ПРИСПІ́ШУВАТИ (ПРИСПІША́ТИ) діал. — Док.: підігна́ти, нагна́ти, прину́кати, приспіши́ти. Словник синонімів української мови
- нукати — НУ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Говорити "ну". Не запріг, що нукаєш (Номис, 1864, № 10347); Говорив, говорив [Василь]… зразу голосно, плавно, а далі затинаючись, тихше. — Ну? — нукав учитель (Мирний, IV, 1955, 111); // на кого. Словник української мови в 11 томах
- нукати — Нукати, -каю, -єш гл. Кричать: ну! понукать. Не запріг, що нукаєш. Ном. № 10347. Словник української мови Грінченка