1. Словник синонімів української мови

нукати

ПІДГАНЯ́ТИ (ПІДГОНИТИ) (примушувати або допомагати швидше йти, їхати), ПОГАНЯ́ТИ, ГНА́ТИ, НАГАНЯ́ТИ (НАГО́НИТИ) розм., НУ́КАТИ розм., ПРИНУ́КУВАТИ розм., ПРИСПІ́ШУВАТИ (ПРИСПІША́ТИ) діал. — Док.: підігна́ти, нагна́ти, прину́кати, приспіши́ти. Чередники хльоскали батогами, підганяючи останніх у череді корів (С. Васильченко); — Поспішайся, поспішайся, Прісько! — підгонила її раз у раз Домаха (Л. Яновська); Запрягає Чіпка коней, їде в Гетьманське. Не поганяє — жене коней; не везуть вони — мчать (Панас Мирний); Приспішала (пані) його, щоб швидше поїхав (Дніпрова Чайка). — Пор. 1. гна́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нукати — ну́кати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. нукати — -аю, -аєш, недок., розм. Казати "ну". || на кого. Підганяти, спонукати кого-небудь до чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нукати — НУ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Казати, кричати, гукати “ну”. Не запріг, що нукаєш (Номис); Говорив, говорив [Василь]... зразу голосно, плавно, а далі затинаючись, тихше. – Ну? – нукав учитель (Панас Мирний); // на кого. Словник української мови у 20 томах
  4. нукати — НУ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Говорити "ну". Не запріг, що нукаєш (Номис, 1864, № 10347); Говорив, говорив [Василь]… зразу голосно, плавно, а далі затинаючись, тихше. — Ну? — нукав учитель (Мирний, IV, 1955, 111); // на кого. Словник української мови в 11 томах
  5. нукати — Нукати, -каю, -єш гл. Кричать: ну! понукать. Не запріг, що нукаєш. Ном. № 10347. Словник української мови Грінченка