нуль
НІКЧЕ́МА зневажл. (ні на що не здатна людина), НІКЧЕ́МНИК зневажл. рідше, НЕДОРІ́КА зневажл.; НУЛЬ розм., ПІША́К розм., ПІГМЕ́Й зневажл., ТЛЯ зневажл., АБИ́ЩО зневажл. (про соціально незначну людину); ДРІБНО́ТА розм., ШУ́ШВАЛЬ зневажл., ШАНТРАПА́ зневажл. рідше (збірн. — про певну сукупність таких людей); МІЗЕ́РІЯ зневажл., ЧЕРВ'Я́К зневажл., НЕПО́ТРІБ зневажл., БАРАХЛО́ зневажл., лайл., ВИ́ШКРЕБОК лайл., НЕПОТРЕ́БСТВО збірн., заст. (той або ті, хто викликає до себе зневагу, жалюгідні люди); УБО́ЗТВО (ВБО́ЗТВО), УБО́ЖЕСТВО (ВБО́ЖЕСТВО) заст. (про духовно обмежену, нікчемну людину). І те, що судити Крамаренка мала його власна родина, не робило страх цієї нікчеми меншим, аніж страх лиходіїв, котрих мав би судити увесь народ (І. Муратов); — Бога бійся, сину. Чи ти вже якась недоріка, що не можеш.. дівчину знайти, та взявся од живого чоловіка жінку переманювати? (А. Іщук); — Без неї (матері) ти, хлопче, нуль у всесвіті. Розшолопав? Круглий нуль — з власного гіркого досвіду свідчу (О. Гончар); Він, бач, простий собі пішак, В тіні ізроду-віку... (С. Воскрекасенко); От, якесь абищо! а величається, мов яка цяця! (Словник Б. Грінченка); (Котовський:) Де тобі, мізерії такій, зрозуміти, ти ж бессарабському поміщикові Пуришкевичу увесь час чоботи лизав (П. Тичина); Що я? Черв'як, марная порошина. Життя моє — листок, що ріс і зв'яв (І. Франко); — Ні, волю вже лишатись тим, чим є, ніж в'язати свою долю з таким непотребом (І. Франко); — О, я помирюся з цим вишкребком Косінським. Не інакше, як Замойський його й підкинув нам для розбрату (І. Ле); Коли він не приносив одповіді або приносив коротку і бліду, вона робила йому сцену, називала його нездарою, міщанським убожеством (М. Коцюбинський). — Пор. ніщо́.
Значення в інших словниках
- нуль — нуль іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- нуль — з. оник, г. зеро; (хто) ніщо, ніхто, НІКЧЕМА. Словник синонімів Караванського
- нуль — [нул'] -л'а, ор. -лем, м. (на) -л'і Орфоепічний словник української мови
- нуль — -я, ч. 1》 Цифра 0, що означає відсутність величини, а при підставлянні її до іншого числа справа означає збільшення його в десять разів. || Число, що є межею між ділянкою позитивних та ділянкою від'ємних чисел. 2》 Умовний початок шкали. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нуль — Оник, нуля Словник чужослів Павло Штепа
- нуль — НУЛЬ, я́, ч. 1. Цифра 0, що означає відсутність величини, а при підставлянні її до іншого числа справа означає збільшення його в десять разів. Сума двох протилежних чисел дорівнює нулеві (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- нуль — Я, ч. Нічого. ◇ На нулі — без грошей. Іще щоб мала гроші, і розуміла мене, і не просила вести її на морозиво, коли я на нулі... (Л. Дереш). Я можу заплатити, якщо ти на нулі (А. Дністровий). Нуль на масу, нуль реакції — відсутність реакції. Словник сучасного українського сленгу
- нуль — (від лат. nullus – ніякий) 1. Математичний знак (цифра), що показує відсутність одиниць якого-небудь розряду; число, що є межею між додатніми й від’ємними числами. 2. Точка, від якої починається ділення шкали приладу. 3. Переносно – ніщо, нікчемність. Словник іншомовних слів Мельничука
- нуль — 1. цифра 0, що у позиційних системах числення означає відсутність одиниці у певній позиції; винайшли н. індуси (бл. V ст. н.е.);... Універсальний словник-енциклопедія
- нуль — абсолю́тний нуль. Нікчемна і непотрібна людина. Пояснив (Лаврін Тесля): — Я — ніщо. Розумієте, абсолютний нуль. Навіть не перекотиполе (Л. Дмитерко). до нуля́, зі сл. зве́стися. Зовсім, абсолютно, цілком. Інтерес до сенсацій звівся до нуля (З газети). Фразеологічний словник української мови
- нуль — Нуль, -ля́, -ле́м; нулі́, -лі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- нуль — НУЛЬ, я́, ч. 1. Цифра 0, що означає відсутність величини, а при підставлянні її до іншого числа справа означає збільшення його в десять разів. Сума двох протилежних чисел дорівнює нулеві (Алг. Словник української мови в 11 томах
- нуль — Нуль, -ля́ м. Нуль. Нулі минаються при складуванні. К. Грам. 101. Словник української мови Грінченка