1. Словник української мови в 11 томах

нуль

НУЛЬ, я́, ч.

1. Цифра 0, що означає відсутність величини, а при підставлянні її до іншого числа справа означає збільшення його в десять разів.

Сума двох протилежних чисел дорівнює нулеві (Алг., І, 1956, 21);

Якщо нам, наприклад, треба записати мільйон, ми можемо поставити одиницю і за нею шість нулів (Наука.., 9, 1956, 5);

Вся лінія голови його нагадувала нуль (Коп., Вибр., 1948, 110);

*Образно. Десятки разів він пробував умовляти суворовця, але кожного разу наслідки дорівнювали нулю (Багмут, Щасл. день.., 1951, 73).

Нуль ува́ги — ніякої уваги.

— Ну, а хто ж таки автор [листа]? — Не знаю. Трішки, правда, догадуюсь, та тільки я нуль уваги в той бік… (Гончар, Тронка, 1963, 20).

2. Умовна величина, від якої починається відрахування подібних до неї величин (часу, температури, тиску і т. ін.).

Нерчин вимкнув світло. Стрілка індикатора упала і завмерла на нулі (Рибак, Час.., 1960, 786);

Ртуть опустилася до цифри 36 нижче нуля (Донч., V, 1957, 440);

Був початок квітня, але весна була пізня, вночі термометр показував нижче нуля (Дмит., Розлука, 1957, 265).

Нуль-нуль:

а) уживається після називання години на означення точного часу: саме о такій-то годині й ні на хвилину пізніше або раніше.

— Добро! Значить, будеш, Толю, на причалі о чотирнадцятій нуль-нуль (Кучер, Черв. вогонь, 1959, 84);

б) у деяких спортивних змаганнях означає, що жодна з команд не дістала переваги у грі.

3. У дореволюційній школі — найнижчий бал оцінки знань, поведінки.

Нулі та 1.. ставлять часто, але й зачеркують хутко, і ніхто того особливо не боїться, хоч не раз "для годиться" плачуть і просять зачеркнути (Л. Укр., V, 1956, 403).

4. перен. Те, що не має ніякої цінності і значення.

Я хотів давно признатися Вам, що наука моя, то нуль (Стеф., III, 1954, 81);

— Без неї [матері] ти, хлопче, нуль у всесвіті. Розшолопав? Круглий нуль — з власного гіркого досвіду свідчу (Гончар, Тронка, 1963, 116).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нуль — нуль іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. нуль — з. оник, г. зеро; (хто) ніщо, ніхто, НІКЧЕМА. Словник синонімів Караванського
  3. нуль — [нул'] -л'а, ор. -лем, м. (на) -л'і Орфоепічний словник української мови
  4. нуль — -я, ч. 1》 Цифра 0, що означає відсутність величини, а при підставлянні її до іншого числа справа означає збільшення його в десять разів. || Число, що є межею між ділянкою позитивних та ділянкою від'ємних чисел. 2》 Умовний початок шкали. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. нуль — Оник, нуля Словник чужослів Павло Штепа
  6. нуль — НУЛЬ, я́, ч. 1. Цифра 0, що означає відсутність величини, а при підставлянні її до іншого числа справа означає збільшення його в десять разів. Сума двох протилежних чисел дорівнює нулеві (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  7. нуль — Я, ч. Нічого. ◇ На нулі — без грошей. Іще щоб мала гроші, і розуміла мене, і не просила вести її на морозиво, коли я на нулі... (Л. Дереш). Я можу заплатити, якщо ти на нулі (А. Дністровий). Нуль на масу, нуль реакції — відсутність реакції. Словник сучасного українського сленгу
  8. нуль — (від лат. nullus – ніякий) 1. Математичний знак (цифра), що показує відсутність одиниць якого-небудь розряду; число, що є межею між додатніми й від’ємними числами. 2. Точка, від якої починається ділення шкали приладу. 3. Переносно – ніщо, нікчемність. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. нуль — 1. цифра 0, що у позиційних системах числення означає відсутність одиниці у певній позиції; винайшли н. індуси (бл. V ст. н.е.);... Універсальний словник-енциклопедія
  10. нуль — абсолю́тний нуль. Нікчемна і непотрібна людина. Пояснив (Лаврін Тесля): — Я — ніщо. Розумієте, абсолютний нуль. Навіть не перекотиполе (Л. Дмитерко). до нуля́, зі сл. зве́стися. Зовсім, абсолютно, цілком. Інтерес до сенсацій звівся до нуля (З газети). Фразеологічний словник української мови
  11. нуль — НІКЧЕ́МА зневажл. (ні на що не здатна людина), НІКЧЕ́МНИК зневажл. рідше, НЕДОРІ́КА зневажл.; НУЛЬ розм., ПІША́К розм., ПІГМЕ́Й зневажл., ТЛЯ зневажл., АБИ́ЩО зневажл. (про соціально незначну людину); ДРІБНО́ТА розм., ШУ́ШВАЛЬ зневажл., ШАНТРАПА́ зневажл. Словник синонімів української мови
  12. нуль — Нуль, -ля́, -ле́м; нулі́, -лі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. нуль — Нуль, -ля́ м. Нуль. Нулі минаються при складуванні. К. Грам. 101. Словник української мови Грінченка