нуль

НУЛЬ, я́, ч.

1. Цифра 0, що означає відсутність величини, а при підставлянні її до іншого числа справа означає збільшення його в десять разів.

Сума двох протилежних чисел дорівнює нулеві (з навч. літ.);

Якщо нам, наприклад, треба записати мільйон, ми можемо поставити одиницю і за нею шість нулів (з наук.-попул. літ.);

Вся лінія голови його нагадувала нуль (О. Копиленко);

* Образно. Десятки разів він пробував умовляти суворовця, але кожного разу наслідки дорівнювали нулю (І. Багмут).

2. Умовна величина, від якої починається відрахування подібних до неї величин (часу, температури, тиску і т. ін.).

Нерчин вимкнув світло. Стрілка індикатора упала і завмерла на нулі (Н. Рибак);

Ртуть опустилася до цифри 36 нижче нуля (О. Донченко);

Був початок квітня, але весна була пізня, вночі термометр показував нижче нуля (Л. Дмитерко).

3. У дореволюційній школі – найнижчий бал оцінки знань, поведінки.

Нулі та 1 .. ставлять часто, але й зачеркують хутко, і ніхто того особливо не боїться, хоч не раз “для годиться” плачуть і просять зачеркнути (Леся Українка).

4. перен. Те, що не має ніякої цінності і значення.

Я хотів давно признатися Вам, що наука моя, то нуль (В. Стефаник);

– Без неї [матері] ти, хлопче, нуль у всесвіті. Розшолопав? Круглий нуль – з власного гіркого досвіду свідчу (О. Гончар).

(1) Нуль ува́ги – ніякої уваги.

– Ну, а хто ж таки автор [листа]? – Не знаю. Трішки, правда, догадуюсь, та тільки я нуль уваги в той бік... (О. Гончар).

△ (2) Абсолю́тний нуль температу́ри, фіз. – мінімальна теоретична межа температури, яку може мати фізичне тіло.

Досягнення температур, що гранично наближаються до абсолютного нуля температури, становить складну експериментальну проблему (з наук.-попул. літ.).

◇ (3) Абсолю́тний (по́вний) нуль – нікчемна і непотрібна людина.

Пояснив [Лаврін Тесля]: – Я – ніщо. Розумієте, абсолютний нуль. Навіть не перекотиполе (Л. Дмитерко);

– Ну-с, молодий чоловіче, так що в нас на сьогодні? Лантаноїди? Але, мені здається, ви тут – повний нуль. Коли я вам про них розповідав, ви дивилися в стелю (Ю. Мушкетик);

(4) До нуля́, зі сл. зве́стися. – зовсім, абсолютно, цілком.

Інтерес до сенсацій звівся до нуля (з газ.);

(5) З нуля́ – з нічого, без попередньої основи; від самого початку.

Подружнє життя починали з нуля, якщо не рахувати .. кількох золотих монет (П. Гуріненко);

– Невже знову доведеться починати з нуля? Невже не піднімуться, захиріють рослини і праця (М. Олійник);

– Потроху працюю. А робота цікава. Все з нуля, місто молоде. А з нуля – завжди цікаво (Ю. Мушкетик);

Доведеться все починати з нуля, оскільки промисловості, що випускала парові котли, більше не існує (із журн.);

(6) Нуль без па́лички – нічого не вартий, не має ніякої ваги, ніякого значення; ніщо.

– Преображенський мені зараз нуль без палички, є значно серйозніші герої дня (Іван Ле);

А проти гурту навіть Кваша – нуль без палички (П. Рєзников);

Без документа й людина не людина. Нуль без палички – ось вона хто! (А. Дімаров);

– Нашій домовленості ціна – нуль без палички! (Д. Ткач);

Як нуль без па́лички.

– Батожчук усе переживе. Наказ той для нього, як нуль без палички (Ю. Збанацький).