нурець
НУРЕ́ЦЬ, рця́, ч.
Дикий водоплавний птах родини качиних, що пірнає по здобич; нирок (у 1 знач.), норець (у 1 знач.), пірникоза.
Птахи нурці роблять свої гнізда на воді (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)НУРЕ́ЦЬ, рця́, ч.
Дикий водоплавний птах родини качиних, що пірнає по здобич; нирок (у 1 знач.), норець (у 1 знач.), пірникоза.
Птахи нурці роблять свої гнізда на воді (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)