нурець
да́ти нурка́ (нурця́), діал. Різко, раптово пригнутися, сховатися куди-небудь; пірнути. Прошу отця професора! — благав ученик (учень), крутячись на місці, а далі дав нурка й сховався під лавку (І. Франко).
Фразеологічний словник української мови