нурець —
-рця, ч. Те саме, що нирок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
нурець —
НУРЕ́ЦЬ, рця́, ч. Дикий водоплавний птах родини качиних, що пірнає по здобич; нирок (у 1 знач.), норець (у 1 знач.), пірникоза. Птахи нурці роблять свої гнізда на воді (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
нурець —
да́ти нурка́ (нурця́), діал. Різко, раптово пригнутися, сховатися куди-небудь; пірнути. Прошу отця професора! — благав ученик (учень), крутячись на місці, а далі дав нурка й сховався під лавку (І. Франко).
Фразеологічний словник української мови
нурець —
НИРО́К (загальна назва диких водоплавних птахів родини качиних, що пірнають по здобич), НИРЕ́ЦЬ, НОРЕ́ЦЬ, ПІРНИ́КОЗА розм., НУРО́К діал., НУРЕ́ЦЬ діал. А гагара — нирець, ниркова птиця, через те охота (полювання) на неї має свої особливості й свою принадність (Остап Вишня).
Словник синонімів української мови
нурець —
НУРЕ́ЦЬ, рця́, ч. Те саме, що ниро́к. Птахи нурці роблять свої гнізда на воді (Колг. Укр., 8, 1958, 46).
Словник української мови в 11 томах
нурець —
Нуре́ць, -рця́ м.? Животи. Шух. 22.
Словник української мови Грінченка