нурок

да́ти нурка́ (нурця́), діал. Різко, раптово пригнутися, сховатися куди-небудь; пірнути. Прошу отця професора! — благав ученик (учень), крутячись на місці, а далі дав нурка й сховався під лавку (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. нурок — Нурок: — нирець [IV] — той, що поринає в воду; водолаз [XI] Ну́рка (нурця) давати — пірнати [21]  Словник з творів Івана Франка
2. нурок — нуро́к іменник чоловічого роду, істота діал.  Орфографічний словник української мови
3. нурок — -рка, ч., діал. Нирок. Дати нурка діал. — а) впірнути; б) раптово зникнути, сховатися куди-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нурок — НУРО́К, рка́, ч., діал. Нирок. * У порівн. Він вухом ловив бездонну тишу, поринав у ній, як нурок у морській безодні (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
5. нурок — ну́рок пірнальник (ст): Помпієрам прийшла на допомогу самоохотна бригада нурців-водолазів, що складалася з трохи старших від мене батярчуків із Церковної вулиці (Керницький) ◊ да́ти ну́рка (ну́рца) пірнути (ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. нурок — НИРО́К (загальна назва диких водоплавних птахів родини качиних, що пірнають по здобич), НИРЕ́ЦЬ, НОРЕ́ЦЬ, ПІРНИ́КОЗА розм., НУРО́К діал., НУРЕ́ЦЬ діал. А гагара — нирець, ниркова птиця, через те охота (полювання) на неї має свої особливості й свою принадність (Остап Вишня).  Словник синонімів української мови
7. нурок — НУРО́К, рка́, ч., діал. Нирок. *У порівн. Він вухом ловив бездонну тишу, поринав у ній, як нурок у морській безодні (Фр., VIII, 1952, 102). ◊ Да́ти нурка́, діал.: а) впірнути. Срібна вода дзюрчала раз у раз — веселенько.  Словник української мови в 11 томах