нутро
виверта́ти / ви́вернути ну́трощі (нутро́, кишки́). Викликати велику огиду, нудоту і т. ін. Страшенно боліла голова, тіло горіло, наче в огні, важке повітря, насичене смородом, .. вивертало нутро (П. Колесник); — Мене це сторожування, шляк би його! .. Вибачайте... Нудить!.. Кишки вивертає! До коси мої руки просяться... (В. Бабляк).
заговори́ло нутро́ чиє, яке. Ставати відчутним, виявлятися у кого-небудь (про сутність, звички і т. ін.). Заговорило, значить, біляцьке нутро! Своїх зустрічати зостався (О. Гончар). нутро́ наве́рх ви́лізло чиє. — Ну, голуб’ята,— думаю,— вилізло ваше нутро наверх. Прикро, але я вас возвеличив, я вас повинен і на землю опустити (З газети).
нутро́м (се́рцем) чу́ти (відчува́ти) / відчу́ти що. Підсвідомо, інтуїтивно передбачати що-небудь, здогадуватися про щось. На душі важко, на серці сумно — аж мов нудно… Так буває тоді, як серцем чуєш якесь лихо (Панас Мирний). ду́хом чу́ти. — Чи чув ти що-небудь про зазивні лісти від мене? Не чув, бо і не було їх. А проте все валом ішло до мене, бо духом чуло, що я знаю те, що треба зробити (М. Грушевський).
по нутру́ кому. Подобатися, відповідати чиїм-небудь бажанням, смакам і т. ін. Отара ж попаски попхалась навмання. Орлу се по нутру (Є. Гребінка); — А більш,— каже (кобзар),— мені не по нутру ота мізерна пиха, що розвелась усюди по Гетьманщині. Почали значні козаки жити на лядський кшталт із великої розкоші (П. Куліш); Не по нутру виявився новий закон лише відрубщикам-хуторянам (О. Гончар).
скаламу́тити (всю) ду́шу ((все) нутро́) кому і без додатка. Надзвичайно сильно, глибоко схвилювати когось, внести неспокій. Вже якось до цього й прижилось горе, .. а це знову скаламутило всю душу (М. Стельмах); — Видно було, що й йому такий початок листа скаламутив нутро (І. Микитенко).
Фразеологічний словник української мови