нутро
ДУША́ (внутрішній світ людини з її почуттями, переживаннями, настроями), ДУХ, НУТРО́ розм., СЕРЕ́ДИНА розм., УТРО́БА розм., ДУШИ́ЦЯ зневажл. Вічна легенда про двох братів, вирізьблена на далекому місяці, бентежить душу, як і завжди, .. своєю трагедією (І. Багряний); Як не любити роботи розумної, Праці, що дух веселить? (М. Рильський); Раніше Мар'ян перед Глущуком своє хиже нутро маскував солодкими словами (С. Чорнобривець); Такий мій характер, така моя середина, і я не раз обливав слізьми свої руки, схиливши голову на них, не в силі хоч раз цього позбутися (Ю. Яновський); Бажання куці, та неситі й злі. Дарма таїть їх немічна утроба (Л. Дмитерко); Він зібрав всі сили, всю рішучість, на яку спроможна була його мізерна душиця (З. Тулуб).
НУ́ТРОЩІ мн. (внутрішні органи людини або тварин), СЕРЕ́ДИНА, НУТРО́ розм.; ТЕ́ЛЬБУХИ мн., ПО́ТРУХ (ПО́ТРОХ рідше) перев. мн., БАБЕ́ШКИ мн., діал., ПО́ДРІБ діал. (нутрощі вбитої тварини; зневажл. — про внутрішні органи людини); БЕ́БЕХИ мн., розм., БЕ́ЛЬБАХИ (БЕ́ЛЬБУХИ) мн., зневажл., ПЕЧІНКИ́ мн., розм. (звичайно про внутрішні органи людини); ЛІ́ВЕР (нутрощі забитої тварини, що вживаються в їжу). Мені здавалось, що, доки ми доїдемо до станції, у мене, та, певне, і у всіх пасажирів, поодлітають нутрощі (О. Досвітній); Після Покрови знову знайшов (Тодір) біля Синяви свою худобину з виїденою серединою (М. Стельмах); Жандарми позбавили його слуху й скалічили на все життя його нутро (О. Досвітній); Залізла колька у груди (Андрію), вчепився кашель. Печінки вивертало, по ночах ніхто спати не міг (М. Коцюбинський); Пиріжки з лівером.
СЕРЕ́ДИНА (внутрішня частина чого-небудь), СЕРЦЕВИ́НА, ВНУ́ТРІШНІСТЬ, ОСЕРЕ́ДОК, ОСЕРЕ́ДДЯ рідше, НУ́ТРОЩІ розм., НУТРО́ розм. Він кусав пиріг і виколупував пальцем з середини сливи (М. Коцюбинський); Серцевина стебла; Оминувши подвір'я Морозенків, Левко бере майже до самої серцевини лісу (М. Стельмах); Приймак приковував .. його увагу.. Червоний, великий мак, з чорними осередками (Н. Кобринська); Аже трясся (Йойна), щоб узяти лампу і при її світлі заглянути в нутро ями (І. Франко).
СУТЬ (найосновніше, найістотніше в кому-, чому-небудь), СУ́ТНІСТЬ, ЗМІСТ, СЕНС, ГОЛОВНЕ́, ПІДОСНО́ВА, ЯДРО, ПРИРО́ДА, ЗНА́ЧЕННЯ, СМИСЛ рідше, ЗНАЧИ́МІСТЬ книжн.; ЄСТВО́ книжн., КВІНТЕСЕ́НЦІЯ книжн., РАЦІОНА́ЛЬНЕ ЗЕРНО́ книжн., СІЛЬ, ТОЛК заст.; НУТРО́ розм. (найістотніше в кому-небудь). Лузгін стисло виклав суть справи (А. Головко); — Браконьєрське плем'я, воно ж, як філоксера, живуче, і хоч в різних личинах постає, а суть одна — хижацька (О. Гончар); Людина усвідомила силу науки з того часу, коли почала замислюватися над сутністю небесних явищ (з газети); Чубенко розповів зміст наступної операції (Ю. Яновський); Вона не збирається когось викривати, а прагне якомога глибше зрозуміть справжній сенс подій (В. Собко); Він зрозумів значення її погляду (Григорій Тютюнник); Видно, він жив цими новинами, вони були його суттю, єством (М. Олійник); Зоя й тоді не зрозуміла, в чому сіль тих віршів (А. Кримський); — Не доберу я толку в твоїх речах, — каже Петро (П. Куліш); — З вами, можна сказати, хотіли вступити в родинні стосунки дуже поважні й шановні люди.., а ви почали комизитись, проявили свою справжню суть, нутро (Ю. Збанацький).
Словник синонімів української мови