нуртування
НУРТУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. нуртува́ти.
Про людину кажуть, що вона велетень, бог, гігант. А хіба ж не так? .. Все небо буде їй підвладне – з блискавицями, з дощами, з нуртуванням хмар! (О. Гончар);
[Руфін:] Вигнали б химеру в одежі цезарській геть з Капітоля, стовпи закону міцно встановили б. Утишились би й черні нуртування, .. запанував би римський мир усюди (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)