нуртування

НУРТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. нуртува́ти.

Про людину кажуть, що вона велетень, бог, гігант. А хіба ж не так? ..Все небо буде їй підвладне — з блискавицями, з дощами, з нуртуванням хмар! (Гончар, Тронка, 1963, 246);

[Руфін:] Вигнали б химеру в одежі цезарській геть з Капітоля, стовпи закону міцно встановили б. Утишились би й черні нуртування, ..запанував би римський мир усюди (Л. Укр., II, 1951, 420).

Значення в інших словниках

1. нуртування — нуртува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. нуртування — -я, с. Дія за знач. нуртувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нуртування — НУРТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. нуртува́ти. Про людину кажуть, що вона велетень, бог, гігант. А хіба ж не так? .. Все небо буде їй підвладне – з блискавицями, з дощами, з нуртуванням хмар! (О.  Словник української мови у 20 томах
4. нуртування — Нуртува́ння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)