ньо
НЬО, виг., рідко.
Уживається як окрик, яким поганяють коней; но.
– Нам чогось так весело, регочемося, борюкаємося на санях, конячку підхльоскуємо... ньо, маленька! ньо, сліпенька!.. (С. Васильченко);
– Ньо, ньо, – дівочий грудний голос. Батіжком цьвохнула по конях (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)