ньо

виг., рідко.

Уживається як окрик, яким поганяють коней.

Значення в інших словниках

1. ньо — ньо вигук незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. ньо — НЬО, виг., рідко. Уживається як окрик, яким поганяють коней; но. – Нам чогось так весело, регочемося, борюкаємося на санях, конячку підхльоскуємо... ньо, маленька! ньо, сліпенька!.. (С. Васильченко); – Ньо, ньо, – дівочий грудний голос. Батіжком цьвохнула по конях (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах
3. ньо — НЬО, виг., рідко. Уживається як окрик, яким поганяють коней. — Нам чогось так весело, регочемося, борюкаємося на санях, конячку підхльоскуємо… ньо, маленька! ньо, сліпенька!.. (Вас., І, 1959, 80); — Ньо, ньо, — дівочий грудний голос. Батіжком цьвохнула по конях (Головко, І, 1957, 332).  Словник української мови в 11 томах
4. ньо — Ньо! меж. Но! Ньо, ньо, урагова! О. 1862. VI. Костомар. 63.  Словник української мови Грінченка