ньо
НЬО, виг., рідко. Уживається як окрик, яким поганяють коней.
— Нам чогось так весело, регочемося, борюкаємося на санях, конячку підхльоскуємо… ньо, маленька! ньо, сліпенька!.. (Вас., І, 1959, 80);
— Ньо, ньо, — дівочий грудний голос. Батіжком цьвохнула по конях (Головко, І, 1957, 332).
Словник української мови (СУМ-11)