нюанс
НЮА́НС, у, ч., книжн.
Тонке розрізнення в чому-небудь; ледве помітний відтінок.
Яскраві барви, повні тони! Нюанси пріч і геть півтон! Рожеве вмерло, і червоне Горить огнями виногрон (М. Рильський);
З обох боків долинало до Костя тихе дзюрчання – своєрідна мелодія з безліччю найтонших, найпримхливіших нюансів (Ю. Шовкопляс);
Дівчатка не завжди спромагались перекладати їхні слова, зберігаючи точні нюанси думки (О. Ільченко).
Словник української мови (СУМ-20)