нюанс
ВІДТІ́НОК (незначна видозміна, тонка різниця, додаткове нашарування в чому-небудь), НЮА́НС, НАЛІ́Т чого, який, ПРИ́СМАК. Голос у старої пом'якшав, набрав теплих, задушевних відтінків (О. Донченко); Хлопець окмітовував найтонші нюанси поведінки Ясногорської і Черниша (О. Гончар); Наліт чогось показного був і в мові його (І. Рябокляч); Семенові зробилося немов би ніяково за іронічний присмак своєї репліки (Л. Смілянський). — Пор. 1. заба́рвлення.
Словник синонімів української мови