нікельований
НІКЕЛЬО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до нікелюва́ти.
2. у знач. прикм. Покритий шаром нікелю.
Довга нікельована кавалерійська шабля гримить по брукові (Ю. Яновський);
Весело блищали на сонці нікельовані частини [машини] (О. Донченко);
Пилип лежав на високому нікельованому ліжку (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)