нікчема
НІКЧЕ́МА, и, ч. і ж., зневажл.
Ні на що не здатна людина.
А цей Гузир може подумати, що він справді нікчема і нічого не зуміє зробити (І. Микитенко);
Вона пиляла сина весь час .. Пиляла й пиляла безупинно, поки зробила з нього боягуза, нікчему (А. Хижняк).
Словник української мови (СУМ-20)