нітрид
НІТРИ́Д, у, ч., хім.
Сполука азоту з металом або металоїдом, що відзначається стійкістю при високій температурі.
Нітрид бору, взятий у вигляді кераміки, широко використовують при температурах у 1600 градусів за Цельсієм, а у спеціальних умовах навіть і вище (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)