нітрид

НІТРИ́Д, у, ч., хім. Сполука азоту з металом або металоїдом, що відзначається стійкістю при високій температурі.

Нітрид бору, взятий у вигляді кераміки, широко використовують при температурах у 1600 градусів за Цельсієм, а у спеціальних умовах навіть і вище (Наука.., 2, 1958, 11).

Значення в інших словниках

1. нітрид — нітри́д іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. нітрид — -у, ч., хім. Сполука Нітрогену з металом чи неметалом, що відзначається стійкістю за високої температури.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нітрид — НІТРИ́Д, у, ч., хім. Сполука азоту з металом або металоїдом, що відзначається стійкістю при високій температурі. Нітрид бору, взятий у вигляді кераміки, широко використовують при температурах у 1600 градусів за Цельсієм, а у спеціальних умовах навіть і вище (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах