нітрид

нітри́д

-у, ч., хім.

Сполука Нітрогену з металом чи неметалом, що відзначається стійкістю за високої температури.

Значення в інших словниках

1. нітрид — нітри́д іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. нітрид — НІТРИ́Д, у, ч., хім. Сполука азоту з металом або металоїдом, що відзначається стійкістю при високій температурі. Нітрид бору, взятий у вигляді кераміки, широко використовують при температурах у 1600 градусів за Цельсієм, а у спеціальних умовах навіть і вище (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. нітрид — НІТРИ́Д, у, ч., хім. Сполука азоту з металом або металоїдом, що відзначається стійкістю при високій температурі. Нітрид бору, взятий у вигляді кераміки, широко використовують при температурах у 1600 градусів за Цельсієм, а у спеціальних умовах навіть і вище (Наука.., 2, 1958, 11).  Словник української мови в 11 томах