нічний

НІЧНИ́Й, а́, е́.

Прикм. до ніч.

Нічні сумерки [сутінки] дрімали під темно-зеленими коронами смерек (І. Франко);

По хатах, то там, то тут умирали сліпаки, огорталися нічною тишею двори (М. Стельмах);

// Охоплений темрявою ночі.

У пізній час мчить нічними полями машина (О. Гончар);

Нічний Дніпро зітхав крізь сон старечий (М. Рильський);

Унизу гримотіла нічна Москва (Н. Рибак);

// Який відбувається вночі: протилежне денний.

Вона боялась стріти свідків своєї нічної мандрівки (М. Коцюбинський);

Руські в нічну битву безстрашно пішли (А. Хижняк);

Нічні польоти [літаків] вже закінчились, передсвітанкові не починались (В. Кучер);

// Який цвіте вночі (про рослини).

Пахне нічними квітами земля (О. Довженко);

// Який діє, працює в нічні години.

[Сергій:] Цей поїзд прямий до Москви, а нічний з пересадкою (З. Мороз);

Нічний сторож десь гучно вдарив п'ять разів у рейку (М. Зарудний);

// Який літає та живиться вночі (про птахів, комах і т. ін.).

Бідний нічний сірий метелик сидів у темному вогкому льоху, за бочкою з капустою (Леся Українка);

Уралов, наїжившись, сидів на кургані; якийсь нічний птах над ним пролетів, просвистів крильми (О. Гончар).

Словник української мови (СУМ-20)