нічний

НІЧНИ́Й, а́, е́. Прикм. до ніч.

Нічні сумерки [сутінки] дрімали під темно-зеленими коронами смерек (Фр., VI, 1951, 11);

По хатах, то там, то тут умирали сліпаки, огорталися нічною тишею двори (Стельмах, II, 1962. 153);

// Охоплений темрявою ночі.

У пізній час мчить нічними полями машина (Гончар, Маша.., 1959, 14);

Нічний Дніпро зітхав крізь сон старечий (Рильський, II, 1960, 198);

Унизу гримотіла нічна Москва (Рибак, Час.., 1960, 686);

// Який відбувається вночі.

Вона боялась стріти свідків своєї нічної мандрівки (Коцюб., І, 1955, 329);

Руські в нічну битву безстрашно пішли (Хижняк, Д. Галицький, 1953, 337);

Нічні польоти [літаків] вже закінчились, передсвітанкові не починались (Кучер, Голод, 1961, 453);

// Який цвіте вночі (про рослини).

Із саду долинав томливий запах нічних фіалок (Донч., III, 1956, 198);

Пахне нічними квітами земля (Довж., І, 1958, 87);

// Який діє, працює в нічні години.

[Сергій:] Цей поїзд прямий до Москви, а нічний з пересадкою (Мороз, П’єси, 1959, 53);

Нічний сторож десь гучно вдарив п’ять разів у рейку (Зар., Антеї, 1961, 24);

// Який літає та живиться вночі (про птахів, комах і т. ін.).

Бідний нічний сірий метелик сидів у темному вогкому льоху, за бочкою з капустою (Л. Укр., III, 1952, 474);

Уралов, наїжившись, сидів на кургані; якийсь нічний птах над ним пролетів, просвистів крильми (Гончар, Тронка, 1963, 307).

Словник української мови (СУМ-11)