нічник

НІЧНИ́К, а́, ч.

1. Лампа або інше джерело світла, що засвічується на ніч.

Спокійно світив під стелею нічник (Рибак, Помилка.., 1956, 92);

Зелений тюльпан нічника лив ясне і приємне світло тільки на білу подушку й нечитану сторінку (Кучер, Трудна любов, 1960, 277).

2. розм. Той, хто діє вночі.

Не було [на майдані] ще тільки нічника, що вартує на полонині вночі, носить воду та підтримує вічний вогонь (Гжицький, Опришки, 1962, 16);

Була глупа ніч і фар ми не запалювали, щоб не притягти до себе уваги німецького льотчика-нічника (Ю. Янов., II, 1954, 7).

Значення в інших словниках

1. нічник — нічни́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. нічник — див. каганець  Словник синонімів Вусика
3. нічник — -а, ч. 1》 Лампа або інше джерело світла, що засвічується на ніч. 2》 розм. Той, хто діє вночі. 3》 Тварина, яка веде нічний спосіб життя (рись, дикий кіт тощо).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нічник — НІЧНИ́К, а́, ч. 1. Лампа або інше джерело світла, що засвічується на ніч. Спокійно світив під стелею нічник (Н. Рибак); Зелений тюльпан нічника лив ясне і приємне світло тільки на білу подушку й нечитану сторінку (В. Кучер). 2. діал.  Словник української мови у 20 томах
5. нічник — Нічник, -ка м. Въ жилищѣ горныхъ гуцульскихъ пастуховъ тотъ изъ нихъ, на обязанности котораго лежить поддерживать ночной огонь, варя на немъ завтракъ, и сторожить всю стоянку. Шух. I. 216, 190. см. ночник 3.  Словник української мови Грінченка