нічогенько
НІЧОГЕ́НЬКО, розм.
Присл. до нічоге́нький.
Та й як його не радіти, коли світ зразу покращав: і сонце веселіше засяяло, і пахощі з садів покотились хвилями, і озимина нічогенько показує на сей рік (М. Коцюбинський);
– Нічогенько ти влаштувався, – заздрісно мовив Фред (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)