нічогенько
НІЧОГЕ́НЬКО, розм. Присл. до нічоге́нький.
Та й як його не радіти, коли світ зразу покращав: і сонце веселіше засяяло, і пахощі з садів покотились хвилями, і озимина нічогенько показує на сей рік (Коцюб., І, 1955, 21);
— Нічогенько ти влаштувався, — заздрісно мовив Фред (Збан., Курил. о-ви, 1963, 27).
Словник української мови (СУМ-11)