ніяковіти
НІ́ЯКОВІ́ТИ, ні́якові́ю, ні́якові́єш, недок.
Те саме, що ні́титися 1.
Не раз ніяковіла вона перед односельцями за своїх відлюдкуватих, неподільчивих опікунів (О. Гончар);
Побачивши мене, Марія ніяковіла (Д. Ткач).
Словник української мови (СУМ-20)