ніяковіти

Нітитися, соромитися, губитися, не знати на яку ступити <�де подіти руки>, сидіти <дк. зостатися> ні в сих, ні в тих, с. торопіти, св. конфузитися.

Значення в інших словниках

1. ніяковіти — ні́якові́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. ніяковіти — див. соромитися  Словник синонімів Вусика
3. ніяковіти — [н'ійаков'ітие] -в'ійу, -в'ійеиш і [н'ійакоув'ітие] -в'ійу, -в'ійеиш  Орфоепічний словник української мови
4. ніяковіти — ніяковію, ніяковієш, недок. Робитися, ставати ніяковим; приходити в стан зніяковіння; конфузитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. ніяковіти — НІ́ЯКОВІ́ТИ, ні́якові́ю, ні́якові́єш, недок. Те саме, що ні́титися 1. Не раз ніяковіла вона перед односельцями за своїх відлюдкуватих, неподільчивих опікунів (О. Гончар); Побачивши мене, Марія ніяковіла (Д. Ткач).  Словник української мови у 20 томах
6. ніяковіти — ЗБЕНТЕ́ЖИТИСЯ (прийти в стан замішання, зніяковіння), ЗНІЯКОВІ́ТИ, ЗНІ́ТИТИСЯ, ЗАМІША́ТИСЯ, ЗАМ'Я́ТИСЯ, ЗАСОРО́МИТИСЯ, СКОНФУ́ЗИТИСЯ розм., СТУШУВА́ТИСЯ розм., ЗМІША́ТИСЯ рідко. — Недок.  Словник синонімів української мови
7. ніяковіти — Ні́якові́ти, -вію, -вієш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. ніяковіти — НІ́ЯКОВІ́ТИ, ні́якові́ю, ні́якові́єш, недок. Робитися, ставати ніяковим; приходити в стан зніяковіння; конфузитися. Не раз ніяковіла вона перед односельцями за своїх відлюдкуватих, неподільчивих опікунів (Гончар, Таврія, 1952, 61)...  Словник української мови в 11 томах