обарвлювати
ОБА́РВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБА́РВИТИ, влю, виш; мн. оба́рвлять; док., кого, що чим, у що.
1. Покривати або насичувати фарбою, барвником; забарвлювати.
Потекли крапельки червоні по прутиках-гілочках, обривалися – падали на землю. Калюжку обарвили вишнево (А. Головко);
// Надавати чому-небудь певного кольору, забарвлення.
Зійшло ясне сонце, обарвило в рожевий колір клубки білого диму (М. Старицький).
2. перен. Оздоблювати, прикрашати кого-, що-небудь.
Єля повторила сказане, обарвивши слова магнатів новими прикрасами (З. Тулуб);
Днем кожним, подібним до цвіту, готов я обарвить твій шлях (В. Сосюра).
Словник української мови (СУМ-20)