обарвлювати
ОБА́РВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБА́РВИТИ, влю, виш; мн. оба́рвлять; док., перех.
1. Покривати або насичувати фарбою, барвником; забарвлювати.
Потекли крапельки червоні по прутиках-гілочках, обривалися — падали на землю. Калюжку обарвили вишнево (Головко, І, 1957, 141);
// Надавати чому-небудь певного кольору, забарвлення.
Зійшло ясне сонце, обарвило в рожевий колір клубки білого диму (Стар., Облога.., 1961, 71).
2. перен. Оздоблювати, прикрашати що-небудь.
Єля повторила сказане, обарвивши слова магнатів новими прикрасами (Тулуб, Людолови, II, 1957, 10);
Днем кожним, подібним до цвіту, готов я обарвить твій шлях (Сос., Солов. далі, 1957, 141).
Словник української мови (СУМ-11)