обарінок
ОБАРІ́НОК, ОБАРИ́НОК, нка, ч., діал.
Бублик.
Вуйни і вуйки з чужих сіл посходилися. Петрикові обарінки давали (Марко Черемшина);
* У порівн. Ґава, скрикнувши з болю, скрутився обарінком і покотився .. вниз (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)