оббивка
ОББИ́ВКА, и, ж.
1. рідко. Дія за знач. оббива́ти 4.
Плахтова тканина широко застосовується для драпірування та оббивки меблів (з наук.-попул. літ.).
2. Те саме, що оббиття́.
На полі темно-бронзової оббивки канапи обидві постаті так виразно малювались, неначе на чорному полі картини дуже ясне малювання (І. Нечуй-Левицький);
Дорога оббивка ніжно підкреслює благородні візерунки карельської берези (І. Сенченко).
Словник української мови (СУМ-20)