оббреханий
ОББРЕ́ХАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до оббреха́ти;
// у знач. прикм.
Широкої фольклоризації зазнав інший мелодраматичний сюжет “скривдженої невинності”, споріднений з казково-новелістичним мотивом “оббреханої дівчини” (з наук. літ.);
// оббре́хано, безос. пред.
Чого чекать? – Одурено гадки, Оббрехано псалми моєї віри, Знесилено кайданами заміри І стоптано найкращії квітки (М. Старицький).
Словник української мови (СУМ-20)