1. Словник української мови у 20 томах

оббреханий

ОББРЕ́ХАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до оббреха́ти;

// у знач. прикм.

Широкої фольклоризації зазнав інший мелодраматичний сюжет “скривдженої невинності”, споріднений з казково-новелістичним мотивом “оббреханої дівчини” (з наук. літ.);

// оббре́хано, безос. пред.

Чого чекать? – Одурено гадки, Оббрехано псалми моєї віри, Знесилено кайданами заміри І стоптано найкращії квітки (М. Старицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оббреханий — оббре́ханий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. оббреханий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до оббрехати. || оббрехано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оббреханий — Оббре́ханий, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. оббреханий — ОББРЕ́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оббреха́ти; // оббре́хано, безос. присудк. сл. Чого чекать? — Одурено гадки, Оббрехано псалми моєї віри, Знесилено кайданами заміри І стоптано найкращії квітки (Стар., Поет. тв., 1958, 98). Словник української мови в 11 томах