оббреханий

оббре́ханий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до оббрехати.

|| оббрехано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оббреханий — оббре́ханий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. оббреханий — ОББРЕ́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до оббреха́ти; // у знач. прикм. Широкої фольклоризації зазнав інший мелодраматичний сюжет “скривдженої невинності”, споріднений з казково-новелістичним мотивом “оббреханої дівчини” (з наук. літ.); // оббре́хано, безос. Словник української мови у 20 томах
  3. оббреханий — Оббре́ханий, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. оббреханий — ОББРЕ́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оббреха́ти; // оббре́хано, безос. присудк. сл. Чого чекать? — Одурено гадки, Оббрехано псалми моєї віри, Знесилено кайданами заміри І стоптано найкращії квітки (Стар., Поет. тв., 1958, 98). Словник української мови в 11 томах