оббризканий

ОББРИ́ЗКАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до оббри́зкати.

Старий, увесь оббризканий болотом, обшарпаний і піднепалий, згорбився і постарівся [Староміський] о яких десять літ (І. Франко);

В очах полісовщика, який розгублено стоїть біля ставу, нестерпно блищать в'їжджені, оббризкані росою шини (М. Стельмах);

* Образно. Оббризкані гарячим сонцем скелі – Граніту віковічний моноліт (П. Дорошко).

Значення в інших словниках

1. оббризканий — оббри́зканий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. оббризканий — [об:ризканией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. оббризканий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до оббризкати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. оббризканий — Оббри́зканий, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. оббризканий — ОББРИ́ЗКАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оббри́зкати. Старий, увесь оббризканий болотом, обшарпаний і піднепалий, згорбився і постарівся [Староміський] о яких десять літ (Фр.  Словник української мови в 11 томах