обвідка
О́БВІ́ДКА, и, ж.
1. Те саме, що о́бві́д.
Її .. очі .. зупинилися на посмертній афіші, що .. скакала перед нею своїми грубими чорними літерами, яким тісно і невигідно було в широкій чорній обвідці! (І. Франко);
Ярослава .. глянула на нього росяно-сірими, з чорною обвідкою очима (В. Минко).
2. Оздоблення по краях одягу, тканини і т. ін.; облямівка.
Обвідка килима.
Словник української мови (СУМ-20)