обвідний
ОБВІДНИ́Й, а́, е́.
1. Який оточує, обводить що-небудь.
Будь-яка лінія є обвідна сім'ї всіх своїх дотичних (з наук. літ.);
Понад рікою – позублені стіни з вузенькими прорізами, і на обвідній стіні – гармати (О. Ільченко).
2. гідр. Признач. для відведення води з річки, водосховища і т. ін.
Провів він скрізь по балках обвідні рови, якими стікали осінні та весняні води вниз у долину (Є. Кротевич);
Будинок пригребельної ГЕС можна споруджувати безпосередньо біля греблі .. або осторонь від неї, на обвідному каналі (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)