обвішувати
ОБВІ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБВІ́ШАТИ, аю, аєш, док., кого, що чим.
Вішати що-небудь у великій кількості або на значній площі, поверхні чогось.
Обвішали [Тимка] намистом із водяних лілій (Григорій Тютюнник);
Панни .. обвішали стіни кругом гірляндами (І. Нечуй-Левицький);
Він перший обвішав Асканію своїми дотепними шпаківнями (О. Гончар);
// Закривати чим-небудь висячим; завішувати, запинати.
Театр мав бути на ґанку, що виходив на подвір'я. З боків ґанок обвішували простирадлами (Ю. Смолич);
Степанида Сидорівна обвішала вікна гарними завісами (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)