обвішувати
ОБВІ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБВІ́ШАТИ, аю, аєш, док., перех. Вішати що-небудь у великій кількості або на значній площі, поверхні чогось.
Браму треба буде обвішати флагами (Фр., III, 1950, 190);
Він перший обвішав Асканію своїми дотепними шпаківнями (Гончар, Таврія, 1952, 271);
// Закривати чим-небудь висячим; завішувати, запинати.
Театр мав бути на ганку, що виходив на подвір’я. З боків ганок обвішували простирадлами (Смолич, II, 1958, 19);
Степанида Сидорівна обвішала вікна гарними завісами (Н.-Лев., І, 1956, 376).
Словник української мови (СУМ-11)